Соціальне сирітство
Соціальне сирітство – це соціальне явище, обумовлене наявністю в суспільстві дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення їх батьківських прав, визнання недієздатними, безвісти зниклими і т. д.
Відповідно до визначення соціальне сирітство являє собою явище, при якому діти залишаються без батьківського піклування та піклування, при живих біологічних батьків.
Соціальне сирітство є відносно новим явищем, яке набуває все більшого поширення в нашій країні. Все частіше батьків або позбавляють батьківських прав, або вони самі відмовляються від виховання власних дітей. Велика кількість соціальних сиріт досить тривалий час залишаються не виявленими, їх прийнято називати «прихованими» або «домашніми» сиротами. Дана форма сирітства визнається науковою літературою, в тому випадку, коли неповнолітні діти і підлітки проживають спільно з батьками, але при цьому не отримують від них необхідної батьківської турботи і опіки. Все частіше це стає причиною безпритульності і асоціальної поведінки дітей і підлітків.
В даний час соціальне сирітство в Україні набуває істотних масштабів і стає ширше, ніж біологічне. Соціальне сирітство охоплює 85% всіх дітей, які залишилися без піклування батьків. Причини, виникнення соціального сирітства досить великі, вони включають в себе падіння моральності серед молоді, поширення алкоголізму і наркоманії, відсутність реальної підтримки з боку держави і т.д. саме тому соціальне сирітство є однією з найбільш актуальних і пріоритетних проблем.
Причини, викликані зниженням моральної відповідальності молодих людей щодо народження дитини. В цей час народження дитини і залишення його в пологовому будинку не є чимось негожим, тому більшість матерів, які не встигли зробити в термін дозволений аборт, або передумали виховувати дитину, залишають його в пологовому будинку без докорів сумління.
Причини, внаслідок деградації дорослої частини населення – повсюдна алкоголізація і наркоманія населення, виховання дітей в аморальних умовах і т.д. діти, які виростають і виховуються в таких умовах, не бажають брати на себе тягар відповідальності за виховання дітей. Навіть якщо дитина і виховується такими батьками, то суть виховання полягає в тому, що на нього зрідка звертають уваги, періодично годують, можуть і зовсім не годувати. Нерідко у таких батьків діти гинуть, або ж виростають так звані «діти-Мауглі». Такі діти потребують особливої турботи і якомога ранньому їх виявленні і приміщенні в спеціалізовані установи.
Причини, викликані негативним впливом суспільства, членів сім’ї та ЗМІ. У молодих батьків спотворено уявлення про повноцінну і благополучній сім’ї, значущості дитини в сім’ї, відсутнє уявлення про те, як саме потрібно піклуватися про дитину.
Причини, викликані великою кількістю розлучень і появою неповних сімей. Дані причини чинять негативний вплив в першу чергу на процес виховання дітей, оскільки часто батько, який залишається з дитиною один може впасти в депресію, пристраститися до алкоголю і т. д.
Причини, викликані тим, що часто молоді батьки (матері) прагнуть влаштувати своє особисте життя, маючи малолітню дитину. Вони живуть разом без урахування інтересів і потреб своєї дитини. Нерідко даний крок призводить до того, що дитина проти того, що в їх сім’ю входить чужа людина, у нього поступово формується агресивність, ревнощі, конфліктність в результаті втрати емоційної близькості з біологічним батьком.
Причини, викликані недосконалістю місцевого і федерального законодавства і механізму їх реалізації, які створюють сприятливі умови для розвитку соціального сирітства. Наприклад, багато несвідомі батьки стають багатодітними не з любові до дітей, а з метою отримання належних багатодітним сім’ям пільг, посібників і т.д. у таких сім’ях питання виховання і благополуччя дітей йде на другий план.
Викладене обумовлює формування соціального сирітства, бездоглядності і безпритульності, зростання злочинності, алкоголізацію і наркотизацію серед неповнолітніх і вимагає спеціальних зусиль з профілактики та подолання цих явищ.
